- розлучник
- -а, ч., розм.Той, хто розлучає або розлучив кого-небудь із кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розлучник
Смотреть что такое "розлучник" в других словарях:
розлучник — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
розлучниця — і, розм. Жін. до розлучник … Український тлумачний словник
